Хто такі “чорні сапери“ і чому до них звертаються українці

Після будь-якої сучасної війни, навіть нетривалої, роботи з розмінування територій розтягуються на роки. Найбільший з часів Другий світовий військовий конфлікт у нашій країні, за різними оцінками, вимагатиме десятків і навіть ста років для знищення всіх вибухонебезпечних предметів. Як ведеться дана робота, хто надає послугу та як її замовити, а також хто такі "чорні сапери"... Про це розповімо у цьому матеріалі.

Як працює механізм розмінування

В Україні створено Центр протимінної діяльності (ЦПД), який координує роботу всіх служб боротьби з вибухонебезпечними предметами. Роботи з розмінування можуть виконувати фахівці національних та урядових організацій, представники міжнародних структур, запрошені до України для надання допомоги у демінуванні, а також приватні компанії, які отримали ліцензію в ЦПД.

Механізм виглядає так. Спочатку Центр протимінної діяльності визначає територію, яку треба обстежити щодо наявності вибухонебезпечних предметів. Найчастіше йдеться про деокуповані території, а в пріоритеті – об'єкти критичної інфраструктури.

Після цього на місце виїжджають групи нетехнічного обстеження. Їхнє завдання – перевірити територію на наявність мін та інших небезпечних для життя предметів. Якщо небезпека підтверджена, то створюється полігон і вступають у справу сапери.

"Я отримую завдання безпосередньо від свого керівництва. Тобто мені пишуть, що я зі своєю групою в такому-то складі виїжджаю на певну ділянку. Ми приїжджаємо в офіс, отримуємо розпорядження, дозволи на розмінування. І вирушаємо туди, куди нас направляють", – розповіла начальник відділення гуманітарного розмінування Рита Мазанкова.

Коли ця послуга платна

Усі роботи, які виконують наші військові сапери, фахівці ДСНС, а також міжнародні організації, які прийшли на допомогу нашій країні, є безплатними. Розмінування йде згідно з встановленим планом, і громадяни ніяк не можуть вплинути в цьому процесі на розміщення пріоритетів.

Але, як ми вже згадували, ЦПД видає ліцензії приватним компаніям, які займаються демінуванням територій. Вони орієнтуються на заявки від громадян. Наприклад, фермер зацікавлений у тому, щоб засіяти ріллі, які раніше були в окупації.

Ризик того, що на них можуть бути вибухонебезпечні предмети, величезний. Якщо аграрій не хоче чекати, поки черга дійде до територій, що йому належать, він може звернутися до приватної компанії. Однак у ЦПД нагадують, що обов'язково слід перевірити наявність державної ліцензії на таку діяльність.

"Інколи отримуємо від Центру протимінної діяльності відмови. Серед причин — близьке розміщення ділянки до лінії фронту; перебування на ній обʼєктів, які мають інтерес для Міноборони; або ж це мінні поля, які на сьогодні виконують комплекс оборонних споруд — тому розміновувати їх поки не доцільно", – розповів співзасновник приватної компанії гуманітарного розмінування Руслан П'ятковський.

Чорний ринок демінування

На жаль, є громадяни, які не готові ні чекати своєї черги на державне демінування, ні платити об'єктивну ціну за швидку послугу. Такі люди звертаються до "чорних саперів". Ще гірше, коли громадяни, які не мають жодних навичок демінування, намагаються самі обстежити території та знешкодити вибухонебезпечні предмети.

В обох випадках це найчастіше закінчується трагедією. "Чорні сапери" не одержують дозволів на діяльність від держави, а тому не несуть жодної юридичної відповідальності. Якщо фермер виведе сільгосптехніку на нібито очищене нелегалами поле, а вона підірветься на міні, це буде його особиста провина.

"Після таких "послуг" замовник часто направляє на поле трактористів. Мовляв, "сапери все перевірили". Люди довіряють, а насправді ризикують своїм життям. Якби вони розуміли, що поле насправді не перевірене, вони б такого уникали. Проте, коли є фальшиве відчуття безпеки, виникає найбільший ризик — саме тоді й трапляються більшість інцидентів", - заявив директор "Асоціації саперів України" Тимур Пістрюга.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в Україні планують залучити більше жінок до розмінування територій.